Чарівник знесилений та зранений лежав у вʼязниці і міркував...не ворушився, щоб менше боліло, лежав і думав: «Чому він не вбив мене? Чому тримає мене тут живим? Чому він нікому не показується? Чиї очі бачать його, яка земля носить його? Він боїться мене, хоч сил моїх уже не лишилося.
Кажуть, що всі чаклуни, яких він переміг, живуть, замуровані у підземних могилах, таких, як ця, живуть роками, намагаючись вибратись на волю... А що, як один із цих нещасних не схоче жити?
Тож Фестін зробив свій вибір. Останнє, що він подумав: «Якщо нічого не вийде, люди вважатимуть мене боягузом». Та його недовго займала ця думка. Повернувши голову трохи вбік, він закрив очі, останнього разу набрав повні груди повітря і прошепотів слово, що звільняє, яке вимовляють лише раз.

Слухайте в оповіданні від Студії Калідор!
＿＿＿＿＿＿＿＿＿＿
Урсула Ле Гуїн "Слово, що звільняє"
Читає: Вікторія Бей #вашіголоси
Запис: Студія Калідор
Жанр: фентезі
Тривалість: 22 хв.